Це моя перша клякса)

І вона присвячена моїй донечці, адже сьогодні, кажуть, свято - день доньки.

Далі я ще буду лишати тут багато замальовок про неї, про нас, про дружбу й ворожнечу (куди ж без неї)..

А поки що..

Донечко.... Прошу, зростай щаслива!
І не знай у цім житті жаху.
Собі не зраджуй, ні за яку силу
На всім шляху.

Ти смілива.. і така відкрита..
Водночас і ніжна, і тверда,
І невпинна, і несамовита,
як вода.

Як вода, шукай свою дорогу,
І нехай все квітне навкруги.
А у поміч - вгамувать тривоги -
Ось мої долоні-береги.