Не клеїться, не виліплюється...

Не клеїться, не виліплюється, липне до рук й засиха.
А ти завзято ще рух, і ще рух: виминаєш і колиха..
Цій глині потрібно більше, ніж бажання твого жага.

А потім втома, і сумнівів скриня в своїй зорі.
Ти прийшла у його життя по такій порі -
до світанку далеко як пішечки до морів.
Все в темряві, пошепки, нишком..
Без зайвих слів.
Без найголовніших слів.

А вишні достиглі стогнуть в вечірній імлі:
"Чи до цього воліла? Чи сюди вели кораблі?"

Червень 2019